znamennia@list.ru

вівторок, 24 липня 2012 р.

Завершення табору

     І ось 20 липня 2012 року Божого закінчив свою роботу англомовний табір у колегіумі-інтернаті "Знамення". На жаль, всім 11 класницям приїхати не вдалось. Однак ті дівчата, що приїхали весело і цікаво провели час.
    У нас була дуже насичена програма. Якщо коротко описати розклад нашого дня, то приблизно він був такий:
- о 7.30 год. підйом;
-о 7.45 год. ранкова руханка;
-о 8.15 год. вихід до собору;
-о 8.30 год. ранкові молитви, Божественна Літургія;
-о 10.00 год. сніданок;
-о 10.30 год заняття із англійської мови;
-о 12.30 год. банси, ігри;
-о 13.30 год. заняття із англійської;
- о 14.30 год. вільний час, чергові чергують у трапезній;
-о 15.00 год. обід;
-о 15.30 год. вільний час;
- о 16.00 год. робота у групах;
- о 19.00 год. вечеря;
-о 20.00 год. роздуми над тезою дня;
- о 22.00 год. молитва;
- 23.30 год. сон (тиша).
          Ось так проходив наш кожний день. За два тижні, проведені у таборі, ми також ходили на вечірню, хресну дорогу, молились акафіст до Зарваницької Матері Божої, різноманітні ігри, караоке, їздили у Язлівець, Нирків на Джуринський водоспад та у Теребовлю.           
        Хочеться також відзначити, що на таборі ми не тільки відпочивали, розважалися, і навіть не тільки вчили англійську мову. Велику частину програми табору займали духовні науки, різноманітні форми розважання над Святим Письмом. А ще ми  проводили акцію "За життя", що була спрямована проти абортів. Також нам дуже сподобалася зустріч з о.Петром. Він продемонстрував повчальне відео передачі "Поспілкуймося", в якій порушувалося дуже актуальна серед молоді проблема - проблема дошлюбної чистоти.
        20 липня  відбулося офіційне закриття табору. На ньому аніматори та всі активні учасники отримали винагороди. Особливу подяку було виголошено п.Риті Дрісен, яка вчила дівчат англійської мови і подарувала школі кольорові словники. Їй  ми у відповідь подарували книгу про визначні і мальовничі місця Тернопільщьни англійською  і українською мовами, вишиванку і заспівали пісню " Два кольори".
        Ось так  непомітно пролетіли два тижні нашого улюбленого англомовного табору.
 

Проща у житті колегіанток

        Колегіантки взяли активну участь у Всеукраїнській та молодіжній прощі, яка була важливою в духовному плані й мала пізнавальний характер, адже присвячена вона була 120-й річниці від дня народження Патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого і тематиці Святих Тайн. А також тут було організовано Єдиний молодіжний простір УГКЦ, який повинен допомогти молодій людині ідентифікувати себе як християнина та змінювати світ через поширення християнських цінностей. Його організувала Комісія УГКЦ у справах молоді. 
        В суботу вони зустрічали Патріарха, демонструючи прочанам сценку "Добро і зло". Звичайно, учениці відвідали і інші заходи, передбачені Прощею, були на вечірній, Літургії, поході зі свічками, молебні та концерті на Співочому полі. 
          В неділю, незважаючи на сильний дощ, взяли участь у Архиєрейській Службі, на якій співслужили  блаженнійший Святослав Шевчук, глава УГКЦ, високопреосвященний архієпископ Мелхітської греко-католицької церкви Еліас Шакур та преосвященний єпископ-ординарій Кишинівської єпархії Республіки Молдова Антон Коша. Вперше взяв участь у паломництві нунцій Папи Римського, шеф Ватиканської дипломатичної місії в Україні архієпископ Томас Галліксон. 
           А потім учениці разом із іншими волонтерами прибирали Зарваницю. 

А у нас знову гості!!!

       У нас в гостях 14 липня побував громадський діяч Валентин Наливайченко. Ця зустріч була для нас справді цікавою і пізнавальню. Адже він ознайомив нас із своєю діяльністю та розповів про дуже болючі події з минувшини нашої Батьківщини, особливо про факти та документи, які довгий час приховувалися тодішнью владою.
    Під його керівництвом Служба безпеки проводить

важливу роботу, пов'язану із відродженням історичної пам'яті шляхом розсекречення документів фондів Галузевого державного архіву СБУ й доведення до громадськості історичної правди про український визвольний рух. Рішенням колегії створено Центр вивчення архівних документів з історії ОУН і УПА, завданнями якого є пошук, виявлення, опрацювання, систематизація та розсекречення архівних матеріалів. На думку пана Наливайченка, увесь світ має дізнатися про те, з якими істинними ідеями люди боролися за незалежну Україну, про те, що у цій організованій боротьбі, цілком очевидно, не існувало поділу між Заходом і Сходом України, і про те, як дискредитувався визвольний рух, як він знищувався, як витворювалися і втілювалися міфи радянською каральною системою.  
      Учениці у відповідь розповідали про себе, про свої життєві та професійні плани, ділилися враженнями і задавали політикові актуальні і зовсім недитячі запитання – про мову, євроінтеграцію, реформування освіти, розсекречення архівів і покарання за злочини комунізму.
       Дівчата подякували пану Валентину за відвідини, за те, що цікаво відповідав на наші інколи непрості і гострі запитання, за подарунки: "грубезну" книгу  "Видатні постаті України"- один з пятисот іменних примірників, і спортивний інвертар. Також колегіантки пообіцяли, що стануть справжніми українцями, будуть вчитися і любити власну державу.   

Ми подорожуєм!!!!


     12 липня, свято Петра і Павла, ми розпочали Божественною Літургією у каплиці біля Парафіяльної церкви, яку співали наші дівчата. 
     Опісля ми всі разом вирушили у мандрівку мальовничими куточками Західної України. Насамперед побували у Язлівці у сестер Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці. Одна із сестер радо погодилася провести нам екскурсію та розповіла нам про засновницю їхнього монастиря - блаженну Марцеліну Даровську з Котовичів, яка належала до багатої шляхетської сім’ї. Вона у вересні 1862 року тут у Язлівці створила перший дім непорочниць та навчально-виховний заклад для дівчат, який згодом став осередком  культури і духовності.
     Мати Марцеліна стала для нас чудовим прикладом для наслідуванння, адже не тільки реалізувала принцип виховання переможною силою любові і переймалася вихованням дівчат, як “правдивих християнок, дружин, матерів і громадянок Країни”, а й сама у своєму житті втілювала ці принципи. А ще прагнула піднесення рівня християнської моралі для всіх верств населення. Цю мету намагається наслідувати і наш колегіум "Знамення". Блаженна Мати Марцеліна похована в місцевому склепі-гробниці, що частково врізаний в скелясту гору. Тут зараз ціла галерея-усипальниця сестер, що померли в цьому монастирі. Ці катакомби підтримуються сестрами в доброму стані, й туди можна навіть зайти.
     Ми також побачили замок, який розташований на високому пагорбі, що з трьох сторін оточений річкою Ольховець.  Заснували його магнати Бучацькі як потужну колись фортецю. Замок хоч і зруйнований але вражає своїми розмірами, товстими мурами і домінує над містом. Башта була дуже великою, чотирьохповерховою. На долині в ній були каземати, а на третьому поверсі був в’їзд до міста, який мав 24м, товщина стін - 4м. На четвертому поверсі були помешкання. До брами вів міст на дерев’яних стовпах, в останній своїй частині - підвісний.
    Ми дякуємо Богу, за те, що відкрив нам Язлівець. Адже це одне з місць на землі, що виблискують своєю красою, і запалюють в наших серцях бажання приїхати ще раз, в зоровій памяті довгий час тримаються неперевершені образи елементів архітектури. Хоча від колишнього розвиненого міста, суперника Львова, не лишилося ані краплиночки в атмосфері сьогодення, та споглядання на село з пагорбів подарувало нашим душам спокій. Особливо нам запамяталися високі трави під замком, обличчя Ісуса в костелі, добрі посмішки сестер, смарагдові ліси навколо села, і склеп монахинь, де ми просили в Бога і в Марцеліни віри і стійкості духу.
    Серед численних пам’яток неживої природи водоспади чи не найбільше приваблюють і зачаровують нас своєю красою. Справжнім дивом нашого мальовничого краю Тернопілля є Джуринський водоспад, відвідання якого теж входило у нашу програму. Він є одним із найпотужніших водних каскадів України, адже скидає свої води з висоти 16 метрів, розкидаючи їх вологим казковим маревом. Водоспад утворений на річці Джурин поблизу села Нирків Заліщицького району. Джуринський водоспад є найбільшим рівнинним водоспадом України. Неподалік водоспаду колись був потужний Червоногородський замок, іноді і сам водоспад називають Червоногородським. Фортецю омивала річка, яка робила її ще неприступнішою. Завойовники – татари здогадались перерубати кам’яний кряж на одному з берегів, і річка змінила напрямок русла, води колись повноводного Джурина зірвались у вир водоспаду, старе русло обміліло і перестало захищати замок. А водоспад кількома каскадами вирує й донині. Отже, покупались ми у водоспаді, що у Ниркові і по дорозі додому заїхали до Теребовлі на екскурсію до замку. 
     У Теребовлі на високій горі над містом збереглися руїни замку, збудованого на місці давньоруського городища. Мурована фортеця виникла в 1366 р. Під час турецької навали 1688 року замок було зруйновано - і більше твердиня не відбудовувалась. Останніми роками замок взялися ошляхетнювати працівники заповідника "Замки Тернопілля". У 1675 році яничари вкотре взялися спустошувати подільські міста й села і зупинились табором біля Теребовлі, очікуючи легкої перемоги. Та не так сталося  - комендант твердині Ян Самуел Хржановський мужньо захищав подільське місто. Те, що замок витримав важку осаду, було в великій мірі заслугою дружини пана коменданта Софії. Жінка не лише підтримувала в вояках бойовий дух, а й сама з шаблею брала участь у битвах. Носила з собою два ножі та погрожувала чоловіку, що одним заріже його, а іншим - себе, якщо Ян вирішить здати замок. Відчайдухам посміхнулася доля: до міста наближалося звитяжне військо Яна Собеського, турки змушені були зняти облогу фортеці. Хоробрі оборонці замку були вшановані по честі, а сама облога турками швидко приростала легендами, головну роль в яких грала мужня пані комендатова. Така легендарна популярність спричинила появу пам'ятника Хржановській біля стін замку. Зараз мальовничі руїни замку тільки можуть нагадувати про колишню міцність та велич давніх фортець. На колишньому подвір'ї, зарослому травами тихо і пустинно. 
     Втомлені, але щасливі і задоволені ми повернулися додому - у колегіум-інтернат "Знамення".









пʼятниця, 20 липня 2012 р.

Розпочався табір!!!!

 



У колегіумі-інтернаті для дівчат «Знамення», що знаходиться у селі Зарваниця, 7 липня розпочав свою роботу англомовний табір. Упродовж вечора цього дня та наступного ранку проходила реєстрація та поселення учасників. Всього у таборі братиме участь 17 учениць 11-го класу та кандидаток на новий навчальний рік. Також навчатися та відпочивати у таборі виявили бажання.      
8 липня о 14.30 відбулося урочисте відкриття табору, де адміністрація колегіуму, вчителі, вихователі, аніматори та діти вітали у стінах свого навчального закладу вчителя англійської мови – п.Риту Дрісен. Вона мешкає у с. Рансті, що знаходиться в північній частині Бельгії. За фахом п.Рита – вчитель англійської мови із 30-річним стажем. Вона вперше приїхала на Україну, ласкаво погодившись допомоготи ученицям колегіуму покращити своє знання англійської мови, особливо на розмовному рівні. В цьому її допомагатимуть аніматори-перекладачі. Адже на таборі існує правило: всі без винятку повинні розмовляти іноземною.
В учасників табору дуже насичена програма. Крім занять з англійської мови, для учениць організовуються наступні заходи: таборові ігри, спортивні ігри, розваги, банси, карооке, квілінг, естафети, екскурсії мальовничими куточками Західної України тощо. У рамках розширення соціокультурної компетенції учениці будуть брати участь у різноманітних тренінгах, займатимуться інформаційно-просвітницькою роботою, зокрема планується проведення акції «За життя», що спрямована проти абортів. Неодмінною і дуже важливою складовою табору є духовний провід учениць. З цією метою проводитимуться духовні науки, вивчення релігійних пісень, щоденна участь у Божественній Літургії, яку дівчата співатимуть самі, участь у Вечірній, Акафістах тощо.
 Таким чином дівчата мають можливість вивчити англійську мову, познайомитись одне з одним, краще пізнати Бога, провести активний відпочинок тут, у чудотворному місці Зарваниці під покровом та заступництвом Зарваницької Божої Матері.