znamennia@list.ru

четвер, 22 березня 2012 р.

"День духовної віднови 2"

сестри та пані Анна

Cьогодні, а саме 22 березня був насичений подіями день у колегіанток. Дівчата пішли до школи у сусіднє село Вишнівчик, де провелися три уроки, а опісля уроків наші колегіанточки провели Хресну дорогу. До Хресної дороги були задіяні такі учениці:Марійка Розумна,Христина Лизуник, Ганна Шевчук-вони читали розважання.Кузишен Аня,Лідія Грущенко, Юлія Романюк та Леся Батицька- співали пісні. Молитву перед і опісля Хресної дороги читала помічник вихователя пані Світлана Семенків, а музичним супроводом керувала помічник вихователя пані Юля Іванова, деякі пісні отець Ігнатій грав на гітарі.  Проявив ініціативу для постановки Хресної дороги о. Ігнатій, який є духовним наставником деяких дівчат.Він також збирав колегіанток щовечора о 21.00, і довго робив репетицію.
с. Бернардета


  Після четвертої стації виступала Леся Батицька і Лідія Грущенко із піснею "Ave Maria". На молитовну Хресну дорогу зібралися усі ученики і учениці вишнівчицької школи. І  закінчилась подія подякою о.Ігнатія до всіх присутніх .   Опісля, дівчата повернулися щасливі назад у колегіум. Пообідавши і трішки відпочивши, колегіантки пішли у каплицю на реколекції , які проводили сестри Згромадження Пресвятої Родини. Це була сестра Бернандета і сестра Наталія. Вони привели реколекції у вигляді розмови. Сестра Наталія нам запропонувала кілька запитань для роздумів: "Що я хочу у житті? Для чого це мені? Які це принесе мені плоди? Чи я задоволена своїм життям? Що я хочу у житті? Якую я хочу стати? Що мені  Бог хоче дати через цю людину?"   Опісля науки, а вона тривала годину, сестри нам дозволили відпочити 7 хвилин. Після перерви ми зному вернулись у каплицю , де сестра Наталія сказаланам, щоб ми задавали її питання. І перше запитання дівчат було : "Як  ви відчули покликання до монашого стану?" Розповідь сестри була довга і цікава. Висновком із цієї розповіді можна взяти такий: " Якщо з Богом , то з Богом до кінця"    Розповіді сестер змусили дівчат і багато сміятись, і задуматись над своїм життям. Ми закінчили нашу зустріч молитвою. Колегіанточки з нетерпінням чекають других відвідин сестер в кінці навчального року, а також ми пообіцяли сестрі молитись за їхнє згромадження і всі дружньо аплодували сестрам. І на цій прекрасній хвилині розпрощались...  Саме так закінчився насиченими подіями день у колегіанток.
сестра Наталя

                                                      (ех ...ще не незалежний короспондент Любов Яремкевич)
























середа, 21 березня 2012 р.

День духовної віднови

   21 бурезня 2012 року Божого ранок у колегіанток розпочався не так, як завжди. Дзвінок на вставання продзвенів аж о 07.45 (зазвичай дзвонять о 06.45), о 08.30 розпочалися молитви (вони відбуваються о 07.30).

о.Петро Пастух
о. Іван Зозуля

   Хочете знати чому у дівчат помінявся розпорядок дня? А все дуже просто. Тому, що саме цей день є днем духовної віднови.    До нас сьогодні завітав о.Іван Зозуля, який родом із села Осівці Бучацького району. На сьгоднішній день отець очолює дві парафії: у с. Мар'янівці (церква Різдва Пресвятої Богородиці) та у с.Йосипівці (церква святих апостолів Петра і Павла). Саме він розпочав першу науку. Стосувалася вона ЛЮБОВІ до Бога. Він розповів нам про своє життя і про те, як відчув любов Бога до себе. Так сталося, що у його долі були важкі випробування, навіть смерть рідної  півторамісячної дитини. Також розповів притчу. Звучала вона так...
  Жив один чоловік, який 25 років будував свій  будинок. Збудувавши будинок, він почав там жити, але сатана не давав йому спокою. І хазяїн запросив до свого дому Ісуса (сатана боявся Ісуса), де виділив йому найкращу кімнату. Але наступні дні нечистий приходив дотих пір, доки  хазяїном дому не  став Ісус. І ось одного разу приходить сатана і двері відчиняє Ісус. І як ви думаєте, що Сатана говорить? А він каже: "Я помилився адресою".

    Як ви, мабуть, здогадалися будинок - це серце людини, кімнати на другому поверсі - наші думки і бажання, вітальня - це те, чим ми хвалимось, а підвал - це те, що ми не хочемо показувати.
    Ця наука закінчилася роздумом на тему: "Чи я справді відчув, що мене Бог любить?"
       Після цієї короткої науки дівчата пригадали собі у пам'яті муки і смерть Ісуса Христа на Хресній дорозі, яку очолив о. Петро Пастух. 
  О 11.00 год. колегіанточки дружньо пішли на сніданок. Коли дівчата снідали, о.Петро проводив для о.Івана екскурсію по території колегіуму.
  Трішки відпочивши, дівчата пішли слухати другу науку, метою якої було закликати всіх до роздумів на тему :" Чи я є в домі мого Отця?" і також заклик до святої Тайни покаяння.
     О 13 год. зібралися у каплиці, де молилися вервицю, яку провела Кузишен Аня - учениця 11 класу. Одразу після вервиці о. Іван подав науку про покликання, де і розповів про своє.
   Послухавши науку о. Івана, колегіанточки дружньо пішли на обід, після якого мали знову маленький відпочинок. Рівно о 15.00 дівчата знову зібралися у каплиці для того, щоб помолитись 6 час. Молитву проводив о.Петро. Слід зазначити, що кожна наука починалася і закінчувалася із молитви. Закінчивши молитись, всі разом вийшли в монастир на Літургію Передосвячених Дарів . Ми і там помагали співати. Втомлені, але щасливі усі повернулися додому. Таким чином протягом цілого дня ми відкрили для себе багато цікавого і духовно збагатилися.( над статтею працювала Любов Яремкевич)
Спільна фотографія

неділя, 18 березня 2012 р.

Шевченківські дні

Родина Шевченка

  9-10 березня ціла Україна вшановує пам'ять геніального українського поета Тараса Григоровича Шевченка. І хоч із запізненням на два дні , наші колегіанточки  вшанували також світлу, добру  пам'ять батька Ураїни
        У нас подія відбулася 12 березня 2012 р. Б. , о 18.00год. Вона розпочиналася із епіграфу:
                                              І мене в сім'ї великій,
                                              В сім'ї  вольній, новій
Леся Батицька

                                              Незабудьте пом'янути
                                              Незлим тихим словом...
    Наші ведучі Христина Зембіцька та Наталія Лихо розповідали про життя поета, а інші колегіантки декламували його вірші. Серед  найактивніших дівчат була учасниця, яка не хоче щоб ми називали її імені, а також Батицька Леся( яка грала роль Шевченка),Дичко Іра , Пилипович Наталія, Лідія Грущенко, Віра Шпуняр,Кузишен Аня та Шинкарик Наталочка.
    Завершила свято Леся Батицька, яка продекламувала свій власний вірш присвячений Генію Уккраїни-" Кобзар"
     Вечір закінчився промовою нашого директора пані Анни і подякою всім учасницям і класним керівникам- Марічці Дублик, яка займалася організацією свята, та Надії Мельник, яка  допомогла оформити зал.
   Дівчата весело провели час , дізналися щось нове і згадали "старе". Також вони мали змогу зробити багато цікавих фотографій. Декілька з них я вам пропоную переглянути :)
                                                                                   (над статтею працювала Любов Яремкевич)

" Що?Де ? Коли? Згадаймо Святе Письмо"


  



командна рада


                       " Що?Де ? Коли? Згадаймо                                            Святе Письмо".
5  березня 2012року Божого в нашому колегіум "Знамення" відбулася гра:  " Що?Де ? Коли? Згадаймо Святе Письмо".

  Організувала цю гру Христина Зембіцька ( учениця 11 класу). Вона і була ведучою. Суддями були пані Анна Зварич (директор колегіуму), пані Люба Білінська (заступник директора)
і пані Юля Іванова ( помічник вихователя). Перед початком конкурсу дівчат розділили на три команди методом жеребкування.  
 1-а команда: " Свтло для світу". Капітаном була Батицька Леся. Учасниками цієї команди також були Лизуник Христина, Шевчук Ганна, Чіхман Аня, Пилипович Наталя та Гуня Марія.

 1-а команда: " Свтло для світу"
 2-а команда "Божий промінчик". Капітаном була Кузишен Аня. В її команді були такі учасники: Прокопів Оля, Яєчник Люда, Керницька Надя, Малашняк Златослава, Іванух Зоряна та Шимонюк Марія.
3-я команда "Віра, Надія, Любов". Капітаном команди була Федько Катерина. А учасники у  її команді були такі: Шпуняр Віра, Розумна Марія, Йосипів Наталя, Яремкевич Любов, Марія Федорович та Киселюк Рокслана.
Жеребкування
   Були три етапи у грі. Відповідно перший етап оцінювався в 1 бал, другий - у 2 бали, а третій - у 3.  Також відбувалася музична пауза, яка оцінювалася в 1 бал.

   Питання вражали своєю цікавістю і складністю. Серед них були два запитання, на які ніхто не знав відповідей, навіть судді!!! Це були такі запитання: "Хто був першим анастазіологом і без хірургічного втручання? " і  " Як з єврейської перекладається слово "Біблія" ?" 
   І на сам кінець п.Люба оголосила переможців. Отож, ТРЕТЄ місце посіла команда "Божий промінчик", яка здобула лиш 5 балів !!!  До ДРУГОГО місця "докарапкалась"  команда " Світло для світу", яка мала 17 балів.  І в запеклій боротьбі посіла ПЕРШЕ  місце  команда "Віра, Надія, Любов", яка свіжим розумом, чистим серцем здобуває 21 бал.

 3 команда "Віра, Надія, Любов"

   " Цей час, який ми присвятили грі " Що?Де ? Коли? Згадаймо Святе Письмо", залишив глибокий слід у наших серцях. Усі весело провели час, відновили у своїй пам'яті призабуті сторінки Біблії і зробили кілька фотографій на пам'ятку", - згадує одна учениця.  І після того як п.Люба оголосила результати гри, п. Анна усім подякувала, а особливо  Христині Зембіцькій.
                                                                            (працювала над статтею Любов Яремкевич)