znamennia@list.ru

середа, 23 вересня 2015 р.

Мій світогляд



Cвітогляд кожної людини визначається змістом смисложиттєвих ідеалів. Він дозволяє їй сформулювати мету, яку вона має досягти в процесі своєї діяльності. На мою думку, світогляд людини може змінюватись протягом життя. І на це впливають різні чинники. На мою думку, на даному етапі життя у мене вже достатньо сформований світогляд.
Я народилась і виховувалась у християнській родині. Мені змалку  прищеплювали віру у Бога, водили на Богослужіння до церкви. І це не було для мене чимось обтяжливим, надокучливим. Я давно утвердилася у своїй вірі в Ісуса Христа, у тому, що саме Він створив весь світ. Для мене є неприйнятним занурюватись в інші віри. Я вірю в те, що в кожної людини є душа, яку бачить у нас лише Бог. Тому перед тим, як зробити якийсь вчинок, я думаю, чим він обернеться в житті, адже за всі свої справи, скоєні на Землі, ми відповідатимемо перед Богом. Мені буде соромно, якщо я проживу життя марно, не зробивши добрих справ. Для цього потрібно вибрати правильні орієнтири, а в майбутньому самому стати прикладом для інших.
Є такий філософський вираз: «Треба жити, а не існувати!» У моєму житті є багато хороших наставників. Це мої батьки, старша сестричка, вчитель хімії у школі, де я раніше навчалась. Вони керуються в своєму житті такими загальновідомими біблійними принципами: «Не убий», «Не вкради», «Люби ближнього свого», «Шануй батьків своїх». Ось де криється сенс життя – у натхненні на добрі вчинки.
Господь мене привів у «Знамення». Не усі мої знайомі зрозуміли мій вибір. Але ж мати релігійне переконання і бути віруючим не перешкоджає жити нормально, навіть із більшим задоволенням! Лише у цей спосіб можемо виховати людей, які своєю поведінкою, своїм прикладом зможуть творити інший етнос, іншу культуру, в якій шануватиметься гідність людини і в якій люди одне одному будуть потрібні як люди, а не як інструменти.

Бо хто захоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу задля Мене, той її врятує, – навчає Господь!

 

Поділилася своїми думками учениця 10 класу Ангеліна Вовк



Немає коментарів:

Дописати коментар