znamennia@list.ru

понеділок, 28 листопада 2016 р.

"Знамення" на театральному вечорі

Приємний недільний вечір доповнила вистава «Кохання січового стрільця», на яку колегіальна спільнота «Знамення» запросила дорогу нашому серцю п.Анну Зварич – в.о. начальника управління освіти і науки Тернопільської ОДА.


Прекрасна мелодійна музика Ярослава Барнича, вигадливий комічний сюжет на основі історичних подій Першої світової війни та майстерна гра акторів розповіли колегіанткам та усім присутнім про кохання поручника кінноти УСС Степана Балинського до мадярської дівчини Шаріки. Романтична оперета доповнила уявлення присутніх про життя та побут січового стрілецтва, якому також були притаманні почуття кохання та бажання прекрасного. Історія великої любові, яка змінює долі та долає усі перешкоди на своєму шляху, уже близько ста років захоплює глядачів та отримує схвальні відгуки театральних критиків.






P.S. Оперета, через яку розстріляли 42 людей
Постановка, яка була написана Ярославом Барничем ще у 1934 році, має свою цікаву та водночас трагічну історію...
До 1939 року вона була у репертуарі усіх галицьких театрів. У 1943 році прем’єра «Шаріки» відбулася в Івано-Франківську. Але гестапівці заарештували акторів, глядачів, а потім 42 людей розстріляли. Барнич після цієї прем’єри повернувся до Львова весь сивий. З часом оперету забули, а Ярослав Барнич емігрував в Америку. Кажуть, що немає українських оперет, а тільки у Барнича є десь шість, але всі вони пропали після війни. Дві з тих, що знайшли, – «Шаріку» та «Гуцулку Ксеню» – було поставлено у Національному академічному українському драматичному театрі імені М. Заньковецької. Тепер ці вистави збирають повний зал у Тернопільському академічному обласному драматичному театрі імені Т.Г.Шевченка.

"ГОЛОС, ЩО ДАЄ НАДІЮ"

27 листопада вихованки та педагоги колегіуму «Знамення» відвідали Тернопіль. Програма перебування у «файному місті» була насичена і дуже цікава…

«Голос, що дає надію»
Спочатку ми побували на благодійному концерті Лілії Юрків «Голос, що дає надію» у Тернопільському палаці культури «Березіль» імені Л.Курбаса. Лілія Юрків – юна співачка, лауреат Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів вокального мистецтва. Дівчина-красуня, у якої талант від Бога, натхненно співала для усіх небайдужих до людського горя з метою збору коштів на підтримку центру реабілітації дітей та молоді з особливими потребами м.Долини Івано-Франківської області. У програмі благодійного концерту також взяли участь музичний гурт "Візерунок Прикарпаття" та дівочий танцювальний колектив «Бойківчанка».
Вітальні слова сестри Соломії Чигис, яка працює в Долинському реабілітаційному центрі для дітей з особливими потребами, торкнулися серця кожного. Поміркуймо, як часто фізично здорові люди є "інвалідами" у духовному сенсі. Поміркуймо, чи ми є здоровими у повному розумінні цього слова? Хоча Лілія з дитинства прикута до інвалідного візка, але її оптимізм, розум, краса і талант надихають на добрі вчинки та спонукають радіти життю усіх людей.
Колегіантки вкотре переконались у незаперечності вічної істини: "Коли береш – наповнюєш руку, коли даєш – наповнюєш серце". 

Тож намагаймось жити із наповненим серцем завжди!





субота, 26 листопада 2016 р.

ГОЛОДОМОР. НЕ ЗЛАМАВ.

Сьогодні, 26 листопада, в Україні відзначають День пам’яті жертв голодомору. До цієї події долучився і  колегіум-інтетнат «Знамення. Педагогічний колектив та колегіантки взяли участь у панахиді за жертв геноциду Українського народу. Далі був проведений вечір пам’яті «Голодомор. Не зламав». За традицією на вшанування пам’яті усіх загиблих в роки Голодомору в колегіумі запалили свічки. Учениці переглядали тематичні фото- та відеоматеріали, які відображали страшні події тих років. Особливу увагу було привернуто до історії життя тих людей, які пережили Голодомор і змогли розповісти про нього у світі. 








четвер, 24 листопада 2016 р.



Революція Гідності – не маємо права забути!

     22 листопада 2016 року у колегіумі «Знамення» був проведений урок, присвячений Дню Гідності та Свободи. Організатори заходу пані Марія Дублик та пані Надія Мельник разом з ученицями ставили і шукали відповіді на питання: «У чому зміст понять «свобода» та « гідність» людини, роль революції, її наслідки та уроки для кожного з нас
     Метою уроку мужності було виховання шанобливого ставлення до Героїв, що захищаютьУкраїну, почуття патріотизму, відданості своїй Батьківщині, гордості за приналежність до українського народу, любов до рідного краю. Колегіантки переглядали тематичні фото-та відеоматеріали, які стали символами Майдану та відображають дух нашого часу.
    Свобода – це не тільки вільний вибір бажань чи інтересів, а перш за все відповідальність, тому більшість людей бояться її. Часто люди втрачають свободу тому, що не вміють її захищати. Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – Майдан 2004-го року, який був Святом Свободи, і Революція – 2013-го року, яка стала Революцією Гідності. Це був дуже важкий іспит для України, іспит на совість, коли українці показали свою гідність, своє прагнення свободи.
    Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків. Тож будемо гідно захищати і берегти цей безцінний скарб!
    Свято Архистратига Михаїла, мабуть,  не випадково співпадає з початком Революції  Гідності. Це дуже символічно, адже Архангел Михаїл є поборником зла і самого сатани. Небесний воїн став символічним образом усього українського народу, тому що ми також боремось проти свого споконвічного ворога, який зазіхає на найдорожче - на нашу маму Україну. Віримо, що Господь нам допоможе і добро таки переможе!
Івасишин Юлія, колегіантка 11 класу 

 




неділя, 13 листопада 2016 р.

Вечорниці з Бучацьким колегіумом
Вчора,в суботу, 12 листопада, до нас у гості приїхали хлопці з Бучацького колегіуму імені св. Йосафата. Таке проведення спільних вечорниць вже стало традицією для наших закладів. 
Цього року вечорниці проводились по-особливому, під девізом «Ми діти України». Спочатку усіх хлопців і дівчат поділили на чотири команди. Кожна з яких мала свою назву, девіз і намалювала свій плакат. Усього було п’ять конкурсів, які допомогли визначити переможця. У конкурсах ми не лише згадали географію, історію, мову та літературу, але ми краще познайомитись з нашими гостями. Окрім цього, ми співали, танцювали, говорили скоромовки. Найвеселішим був останній конкурс, коли команди мали показати без слів різні частини традиційного українського весілля.

Після конкурсу у нас була спільна вечеря, перед якою ми спільно помолилися.
На закінчення у нас була українська дискотека. Нам дуже сподобалось проводити час разом, а ще нам дуже сподобалися солодкі подарунки, які хлопці привезли для нас. Дуже їм дякуємо, а також вчителям, які допомогли організувати це дійство.








середа, 9 листопада 2016 р.


«Звучи, рідна мово, на рідній землі!»


9 листопада – день вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Завдяки великій праці подвижника, нам відкриваються немеркнучі славні сторінки минулого. Тому невипадково цього дня у нашій країні та у колегіумі «Знамення» зокрема відзначається День української писемності та мови.

Вшанувати пам’ять Нестора Літописця, дізнатися про виникнення свята – Дня української писемності та мови, розвивати творчі здібності, виховувати повагу до історичного минулого Батьтківщини, до рідної мови, а також згуртованість, чесність – саме такою метою керувалися колегіантки – учасниці брейн-рингу «Звучи, рідна мово, на рідній землі!»


Любіть і вивчайте рідну мову!

P.S. Всім спасибі за активну участь і хороший настрій)))










 

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності



Сьогодні, 9 листопада, усі українці мали можливість долучитися до написання шістнадцятого Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Акція приурочена Дню української писемності та мови і має благородну мету об’єднати усіх небайдужих до українського слова та й до своєї Батьківщини загалом у такий складний для нашої держави час.

Цьогоріч колегіальна аудиторія знову милувала око різноманіттям вишиванок. Колегіантки «Знамення» теж активно взяли участь в акції, духовно єднаючись із мільйонами українців різного віку та різних професій. Приємно те, що учасники пишуть диктант не за подарунки та премії, а насамперед в ім’я ідеї. Адже найголовніше в диктанті – це не перевірка знань і не хизування здобутою високою оцінкою чи отриманим подарунком. Важлива єдність з усіма, хто любить і шанує рідне слово, хто хоче, щоб українці говорили українською мовою і зберегли її для нащадків. Десятки тисяч листів надходять не лише з усіх областей України, а й з-за кордону: Німеччини, Бельгії, Великої Британії, Канади, Аргентини, Литви, Норвегії, Польщі, Швеції, Франції, Росії, Білорусі, Молдови, Таїланду. 
Такий захід ще раз доводить, що УКРАЇНСЬКА МОВА була, є і буде!

Ми пишаємося тим, що Зарваниця і колегіум «Знамення» доповнює географію учасників такої цікавої, захопливої, патріотичної акції.



P.S. Відгук колегіантки…



«Кожен учасник акції відчував різні емоції, пишучи диктант. Я відчула справжню єдність з українським народом. Водночас переживала глибокий смуток, пов'язаний із актуальними подіями на Сході України. Мабуть, не всі охочі змогли взяти участь у написанні диктанту. Проте сьогодні ми ще раз впевнились в тому, що Україна – єдина, що мова – наш безцінний скарб, і обов’язок кожного з нас як громадянина України та християнина  його оберігати та шанувати».

Ірина Руда, колегіантка 10 класу.