"День духовної віднови 2"

сестри та пані Анна

Cьогодні, а саме 22 березня був насичений подіями день у колегіанток. Дівчата пішли до школи у сусіднє село Вишнівчик, де провелися три уроки, а опісля уроків наші колегіанточки провели Хресну дорогу. До Хресної дороги були задіяні такі учениці:Марійка Розумна,Христина Лизуник, Ганна Шевчук-вони читали розважання.Кузишен Аня,Лідія Грущенко, Юлія Романюк та Леся Батицька- співали пісні. Молитву перед і опісля Хресної дороги читала помічник вихователя пані Світлана Семенків, а музичним супроводом керувала помічник вихователя пані Юля Іванова, деякі пісні отець Ігнатій грав на гітарі.  Проявив ініціативу для постановки Хресної дороги о. Ігнатій, який є духовним наставником деяких дівчат.Він також збирав колегіанток щовечора о 21.00, і довго робив репетицію.

с. Бернардета

  Після четвертої стації виступала Леся Батицька і Лідія Грущенко із піснею "Ave Maria". На молитовну Хресну дорогу зібралися усі ученики і учениці вишнівчицької школи. І  закінчилась подія подякою о.Ігнатія до всіх присутніх .   Опісля, дівчата повернулися щасливі назад у колегіум. Пообідавши і трішки відпочивши, колегіантки пішли у каплицю на реколекції , які проводили сестри Згромадження Пресвятої Родини. Це була сестра Бернандета і сестра Наталія. Вони привели реколекції у вигляді розмови. Сестра Наталія нам запропонувала кілька запитань для роздумів: "Що я хочу у житті? Для чого це мені? Які це принесе мені плоди? Чи я задоволена своїм життям? Що я хочу у житті? Якую я хочу стати? Що мені  Бог хоче дати через цю людину?"   Опісля науки, а вона тривала годину, сестри нам дозволили відпочити 7 хвилин. Після перерви ми зному вернулись у каплицю , де сестра Наталія сказаланам, щоб ми задавали її питання. І перше запитання дівчат було : "Як  ви відчули покликання до монашого стану?" Розповідь сестри була довга і цікава. Висновком із цієї розповіді можна взяти такий: " Якщо з Богом , то з Богом до кінця"    Розповіді сестер змусили дівчат і багато сміятись, і задуматись над своїм життям. Ми закінчили нашу зустріч молитвою. Колегіанточки з нетерпінням чекають других відвідин сестер в кінці навчального року, а також ми пообіцяли сестрі молитись за їхнє згромадження і всі дружньо аплодували сестрам. І на цій прекрасній хвилині розпрощались...  Саме так закінчився насиченими подіями день у колегіанток.

сестра Наталя

                                                      (ех ...ще не незалежний короспондент Любов Яремкевич)