ТВОРЧІСТЬ МАЙБУТНЬОЇ КОЛЕГІАНТКИ

Іванка Куруц

Вірш

Століття двадцять перше. Страх.
Дитячі сльози, біль і морок.
Кров українців на руках
У беркутця - йому лиш сорок,

У нього діти є. І дім.
Дружина, мама і собака.
Допомогти він мріяв їм.
А зараз - вбивця-неборака.

Хоч він не кілер, не кривавий,
Хороший, щирий та смішний.
Та був наказ. Загін жилавий
Йде на Майдан, і день страшний,

І тиха ніч, що кров'ю братьською покрита,
І дужі руки, що стискали всіх.
Дорога у Є-еС для нас відкрита?
А президенту що? Лиш гроші й сміх!

Співпраця з Путіним та закриття кордонів.
У нас війна. А як живеться в світі?
І кілька сотень міст і сіл, людей, народів
За нас стоять. І у червонім світлі

Цих подій, цих днів та революцій
Дитяча смерть. А люди плачуть в церкві.
І схожі усі дії до полюцій,
Ми наче в сні, бо душі в всіх обдерті.

Дорога в ЄС простелена тілами.
Людською кров'ю і літрами сліз,
Проблема тут, вона є поміж нами -
Наше президент у схованку заліз.

Завтра повстануть міста. 
За тиждень - війна розпочнеться.
Господи, дай нам слова,
Які дійдуть тирану до серця!

Полювання іде на дітей,
А "Беркут" вкладає сили,
Що приглушити голос ідей,
Які вигадують доньки та сини.

Давай, Україно, руйнуйся!
Тобі допоможе тиран!
В вирі крові та революцій
Помолімось за Євромайдан.