 |
| Іван Франко |
 |
Франко і його жінки
|
Кружляють у сумному осінньому повітрі зів’ялі
листочки, падають на мокру від дощу чи то від сліз землю, ніби хочуть зігріти
її. На тих листочках закарбовано найніжніші, найпотаємніші порухи душі
геніального митця – Івана Франка. Спробувати зрозуміти її поривання, болі,
втіхи, відкрити для себе «лірика високої проби» учениці 10 класу
колегіуму-інетрнату «Знамення»
намагалися на відкритому уроці з української літератури, що відбувся 12
грудня 2012 року. Це було не звичайне заняття, а літературно-музична композиція.
Учениці ознайомились із інтимною лірикою поета, його збіркою „Зів’яле листя”,
декламували вірші митця під супровід класичної музики світових геніїв, дослідили,
що І.Франко не тільки геніальний поет, громадський діяч, а й ніжна людина, яка
прагнула в житті справжнього кохання. З’ясувати це вдалося за допомогою
проникнення у духовний світ митця, його спогади, листи повісті-есе Романа
Горака «Тричі мені являлася любов», які показали життєву основу книги інтимної
лірики. Учениці намагалися відтворити декілька епізодів з життя видатного
українського письменника, щоб побачити який значний вплив на його творчість
«мали зносини з жіноцтвом», що підкреслював і сам Іван Франко. Чотири жінки - чотири епізоди життя… Отже,
усі мали змогу чотири рази зануритись у часи щирого кохання та трагедій
митця. «Тричі мені являлася любов,-
зізнається поет,- тричі в руці від раю ключ держав», і тричі поет утрачав надію
на щастя. Його кохання до «несмілої, як
лілеї білої» Ольги Рошкевич, котре народилося в Лолині, віддзеркалилося
холодною тінню в «гордій княгині» Юзефі Дзвонковській, щоб весь біль, муки,
радість, горіння вселити в особу «женщини чи звіра» Целіни Зигмунтовської… Ольга Хоружинська - це жінка, котра була
завжди поруч, була його дружиною, помічницею, щирим другом, захисницею,
прихистком, але не коханою.
 |
| Після виступу |
Отже, любов Франка до жінки – велика, всеохопна,
правдива. Він отримав талант від Бога донести до нас та усіх людей свої почуття
і створив неповторну пісню великої любові у «Зів’ялому листі», яка лунатиме
вічно:
І я складаю в кожнім слові
Йому [Богові] подяку і хвалу
За цілий океан любові
Й за кожну крапельку малу.
 |
| Після виступу |
 |
| організатор свята |
.jpg)
.jpg)
04.12.2012 ми
відзначаємо свято Введення в храм Пресвятої Богородиці. Зважаючи на специфіку
навчально-виховного процесу колегіуму-інтернату «Знамення», учениці та вчителі закладу
розпочали цей день спільною Божественною Літургією у соборі Зарваницької Божої
Матері. Потім усі разом поїхали у Тернопіль, щоб відвідати дітей, які
навчаються у Тернопільському
обласному навчально-реабілітаційному центрі.
Учениці колегіуму-інтернату «Знамення» презентували невелику концертну
програму, приурочену одному з дванадцяти найбільших церковних свят, а також
подарували «солодку» вервицю, виготовлену з цукерок.
Наш
навчальний заклад налагодив тісну співпрацю з Тернопільським обласним навчально-реабілітаці́йним центром. Адже
такі зустрічі відбуваються щороку, вони стали для нас приємною традицією.
Вихованці цього закладу завжди приїжджають до нас восени. Ми в свою чергу
традиційно відвідуємо їх на початку грудня. Цього року поїздка припала на
чудове Богородичне свято. Подібна співпраця є для наших установ дуже важливою,
адже сприяє обміну досвідом, творчими здобутками між вчителями та вихователями.
І, що найважливіше, вона є будучою також у духовному плані, адже колегіантки
таким чином мають змогу краще розуміти дітейз фізичними вадами та допомагати їм,
а вихованцям центру – соціалізуватись, побачити, що вони у цьому світі зовсім
не самотні.
