понеділок, 28 вересня 2015 р.

"Вивчаємо іноземні мови впродовж усього життя",- звучить гасло Євпропейського дня іноземних мов, що святкується у Європі 26 вересня.
З нагоди відзначення цього дня 28 вересня у колегіумі "Знамення" було проведено годину спілкування. Учениці підготували презентації про країни, мови яких вивчаються, ділилися враженнями про перебування у Польщі та Австрії, спілкування з однолітками їхньою мовою, а також висловлювали мрії про майбутні цікаві подорожі. Підкреслювалася важливість володіння іноземними мовами як засобом комунікації та порозуміння у сучасному світі. Проте, вважаємо ми, пізнання інших народів через їхню мову лише підкреслює та відтінює красу і велич нашої рідної мови.




неділю, 27 вересня 2015 р.

Всеукраїнська проща освітян традиційно зібрала напередодні професійного свята 26 вересня у Марійському центрі - с. Зарваниці - педагогів Тернопільщини, Львівщини, Чернівеччини, Івано-Франківщини та м. Києва. Паломництво розпочалося Божественною Літургією, яку очолив Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Кир Василій Семенюк. Вітали Владику учениці колегіуму-інтернату "Знамення".


   
У прощі взяли участь і голова Тернопільської облдержадміністрації С.Барна, директор департаменту освіти і науки Л.Крупа, народний депутат, голова Комітету з питань освіти і науки  ВРУ Л.Гриневич, народні депутати, голова Комісії УГКЦ у справах шкільництва сестра Хрисотфора Буштин.








Про важливу роль учителя у вихованні молодого покоління, важливість особистого прикладу педагога, високе покликання та місію наставників говорив у проповіді Високопреосвященний Владика.  Він зазначив, що на нелегкій дорозі учительського служіння взірцем для нас залишається Ісус Христос, який про себе сказав: "Я є путь, істина і життя" (Ів., 14; 6). Особливо важливими є відповідальність педагогів та їхня християнська позиція у наш непростий час. Митрополит Василій побажав усім опіки Божої, сил та любові у професійній праці.

Після Богослужіння було освячено воду та відслужено панахиду  за героями Небесної Сотні та загиблими у війні на Сході України.
Прощу продовжила спільна прес-конференція, а завершилося паломництвом молитвою перед Чудотворною іконою Богоматері у Зарваницькому парафіяльному храмі.
Після завершення паломництва колегіум "Знамення" вітав у своїх стінах Л. Гиневич.  Директор Г. Зварич озйомила гостю із закладом, розповіла про специфіку його та подарувала на згадку про цю подію сувеніри.

Зичимо нашим учителям багато любові, терпеливості та добра на їхніх життєвих стежинах.

четвер, 24 вересня 2015 р.

Флешмоб, присвячений українським «кіборгам»

«Дух, що тіло рве до бою» — флешмоб під такою назвою відбувся у колегіуму для дівчат «Знамення»
Спершу колегіантки помолилися за загиблих оборонців аеропорту біля куточка героїв в колегіумі. Далі учениці подякували «кіборгам»  піснею Т. Петрененка «Україно» і бансами.
Загалом у флешмобі взяли участь усі колегіантки.

 Дійство було присвячене українським «кіборгам», захисникам Донецького аеропорту, які з 26 травня 2014 року мужньо відбивали атаки терористів. Оборона летовища тривала 242 дні.











середу, 23 вересня 2015 р.

Мій світогляд



Cвітогляд кожної людини визначається змістом смисложиттєвих ідеалів. Він дозволяє їй сформулювати мету, яку вона має досягти в процесі своєї діяльності. На мою думку, світогляд людини може змінюватись протягом життя. І на це впливають різні чинники. На мою думку, на даному етапі життя у мене вже достатньо сформований світогляд.
Я народилась і виховувалась у християнській родині. Мені змалку  прищеплювали віру у Бога, водили на Богослужіння до церкви. І це не було для мене чимось обтяжливим, надокучливим. Я давно утвердилася у своїй вірі в Ісуса Христа, у тому, що саме Він створив весь світ. Для мене є неприйнятним занурюватись в інші віри. Я вірю в те, що в кожної людини є душа, яку бачить у нас лише Бог. Тому перед тим, як зробити якийсь вчинок, я думаю, чим він обернеться в житті, адже за всі свої справи, скоєні на Землі, ми відповідатимемо перед Богом. Мені буде соромно, якщо я проживу життя марно, не зробивши добрих справ. Для цього потрібно вибрати правильні орієнтири, а в майбутньому самому стати прикладом для інших.
Є такий філософський вираз: «Треба жити, а не існувати!» У моєму житті є багато хороших наставників. Це мої батьки, старша сестричка, вчитель хімії у школі, де я раніше навчалась. Вони керуються в своєму житті такими загальновідомими біблійними принципами: «Не убий», «Не вкради», «Люби ближнього свого», «Шануй батьків своїх». Ось де криється сенс життя – у натхненні на добрі вчинки.
Господь мене привів у «Знамення». Не усі мої знайомі зрозуміли мій вибір. Але ж мати релігійне переконання і бути віруючим не перешкоджає жити нормально, навіть із більшим задоволенням! Лише у цей спосіб можемо виховати людей, які своєю поведінкою, своїм прикладом зможуть творити інший етнос, іншу культуру, в якій шануватиметься гідність людини і в якій люди одне одному будуть потрібні як люди, а не як інструменти.

Бо хто захоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу задля Мене, той її врятує, – навчає Господь!

 

Поділилася своїми думками учениця 10 класу Ангеліна Вовк



середу, 16 вересня 2015 р.





«СЛУХАЙМО, СПРИЙМАЙМО, ГОВОРІМО у світлі БОЖОГО СЛОВА», - наголосив у своїй проповіді о. Михайло Бойко.



середу, 9 вересня 2015 р.

«Великого бажайте!»
7 вересня уся колегіальна спільнота щорічно вшановує пам’ять духовного світоча, ісповідника віри Блаженнішого Патріарха Йосифа Сліпого. З цієї нагоди директор «Знамення» п.Анна Зварич залучила колегіанток до участі у навчальній конференції  про тернистий шлях величної і славної  постаті в історії Греко-Католицької Церкви і України. Кожна учениця неначе пережила ці  18 років каторги і знущань. Постава Патріарха викликає подив, зачудування і є взірцем для наслідування…  Тільки уявіть собі, Вам плюють у спину, а Ви посміхаєтесь  і даруєте людям тепло свого серця. Так і чинив Патріарх, який потайки освячував Святі Тайни і миро для недужих, щиро молився за їх одужання та за навернення ворогів. Не кожна людина зможе витримати численні перевезення з одного концтабору в інший, ще й у непридатних для життя умовах. Завдяки глибокій вірі та незламності духу Патріарх зміг пронести мужньо свій хрест, даний йому Богом. Кожна людина  протягом життя також несе важкий хрест. Дехто зрікається його, падає і відмовляється йти далі. Але дивлячись на Йосифа Сліпого,на його непохитну віру, ми розуміємо, наскільки ця постать є величною і просвіченою. Сила духу і Його безмежна любов до Бога та Батьківщини вражає. Патріарх на схилі життя багато подорожував, відвідав багато країн, зокрема США. І всюди Йосиф Сліпий закликав до єдності  українців, Греко-Католицької Церкви.
Із минулого століття, яке переповне війнами,стражданнями і водночас злетами людського духу  Патріарх Йосиф  звертається до нас словами, які руйнують відчай і зневіру. Він закликає нас не боятися, він будить наше сумління, він промовляє до нас: «Дорогу здолає подорожній, не зупиняймося, будьмо свідомими свого призначення і ми обовязково переможемо неправду і зло».
У конференції також брала участь п.Марія Миськів – вчитель біології та хімії і, що знаменно, випускниця Християнського колегіуму імені Йосифа Сліпого. Для колегіанток, а особливо для десятикласниць, які зовсім недавно долучилися до колегіальної родини, її розповідь про навчання  в християнському закладі була чудовим свідченням і вселяла впевненість, що вони також зробили правильний вибір.  П.Марія щиро і відкрито ділилися своїми спогадами: «Коли я почула, що у Тернополі відкрився Християнський колегіум імені Йосифа Сліпого, то  вирішила піти і подивитися на цей заклад. Перебуваючи у цій спільноті, я відчула християнський дух, якого, на жаль, немає у загальноосвітніх школах. Перша наша  зустріч була з п.Анною Зварич – засновником  цього колегіуму, яка розповіла нам про життя Патріарха. Постать Йосифа Сліпого мене вразила і я собі сказала: «Так, я буду тут навчатися!» Вже пройшло 9 років після закінчення Християнського колегіуму,  та я з приємністю згадую той час і радію,  що тоді обрала саме цей заклад.  Адже у колегіумі я зустріла добрих, щирих, відкритих християн як серед вчителів, так і серед своїх однокласників, які для мене стали справжніми друзями, яких я не зуміла знайти у звичайній загальноосвітній школі. Висловлюю велику вдячність п.Анні Зварич, яка заснувала цей чудовий заклад – Християнський колегіум ім.Й.Сліпого», - ділилася спогадами і враженнями.

До слова, педагічний колектив та учениці колегіуму «Знамення» щорічно відвідують родинну садибу Патріарха у Заздрості і беруть участь у пішій прощі «Стежками Патріарха Йосифа Сліпого» у наміренні за щасливий початок та закінчення навчального року.



вівторок, 1 вересня 2015 р.

"Знамення" розпочинає навчання

Урочистості з нагоди початку навчального року у колегіумі для дівчат «Знамення» тривають. Заклад продовжує хорошу традицію розпочинати День знань із Божественної Літургії за загиблих військовослужбовців, на відміну від традиційних шкільних дзвоників. Після Літургії колегіантки поклали лампадку та вінок із барвінку до Стели Героїв  Небесної Сотні та щиро молилися за упокій їхніх душ. Очолив спільну молитву о. Микола Медюх, у тематичній проповіді якого як заповіт звучали слова: «А в нас на Україні люди завжди моляться!»  Отець звернувся до колегіанток із закликом сумлінно вивчати історію свого народу, бо хто не знає свого минулого, той не збудує майбутнього.
На першому уроці «Лише у нас на Україні» колегіантки мали змогу спробувати пізнати душу рідної української землі. Класними керівниками було продемонстровано слайд-шоу світлин із національними надбаннями українців, відеофільм про сім чудес України, дівчата співали патріотичних пісень і декламували поезії. Неможливо було оминути увагою трагічні сторінки сьогодення: Революцію Гідності, антитерористичну операцію на Сході, адже ці події народили багато героїв, які живуть поруч з нами, живуть у наших серцях. У рубриці уроку «Білі лебеді у небесах» колегіантки ділилися найглибшими переживаннями і розповідали про знайомих, рідних, односельчан, які є героями сьогодні.
Завершився перший урок колом молитовного єднання. Усі присутні, тримаючи у руках лампадку, зверталися до Зарваницької Матері Божої і висловлювали найщиріші сердечні прохання у наміренні за мир і соборність України, за здоров’я військовослужбовців, рідних та близьких.
Боже, дай нам і спокою, й миру,
Колоситься хай хліб золотий.
За Вкраїну молюся я щиро:
Бережи, Боже, край наш святий!