«За Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ!»

        Знову ступила на наш поріг золотоволоса осінь. Земля переливається всіма відтінками золота, а над нею - синє, чисте, бездонне небо. І знову приходить до нас Пречиста Діва Марія і простеляє над нами свій небесно-синій омофор-покров, щоб захистити нас, змусити замислитись над цінностями життя. І здається, що ввібрала ця осінь всю красу, всю непорочність, все щастя і горе Тієї, що віддала Сина Свого на поталу людям, Тієї, що стояла біля Його хреста і кров'ю вмивалося її серце, Тієї, яка, незважаючи на все заподіяне їй людьми лихо, стала їх найпершою захисницею, Тією, до кого ми звертаємось у своїх молитвах.

      14 жовтня кожного року увесь християнський світ з глибокою любов'ю, вдячністю і вірою славить Пресвяту Богородицю, Матір Спасителя світу Ісуса Христа. Для нас, українців, це свято християнське і національне. Від часів Хрещення Київської Русі і до наших днів Покрова духовно об'єднувала наш народ, живила його вірою у повсякчасне заступництво Божої Матері за людській рід, за мир і добро на нашій землі.

      Отож цей святковий день колегіум «Знамення» розпочав участю у Божественній Літургії у Соборі Зарваницької Матері Божої, яку очолив Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії Кир Василій Семенюк. Митрополит у своїй проповіді пригадав присутнім історію походження свята, навів приклади чудесних зцілень за посередництвом Пресвятої Богородиці і закликав до щирої, безустанної молитви за мир та спокій в Україні.             Після освячення води колегіантки разом із прочанами молилися Панахиду за всіх загиблих героїв Батьківщини біля каплиці Святого Великомученика Юрія Переможця, яку очолив ректор Тернопільської духовної вищої семінарії ім.Патріарха Йосифа Сліпого о.Іван Римар.

     Опісля колегіантки, мали змогу здійснити уявну подорож в історію давню і близьку на уроці мужності, який проходив  під гаслом: «За Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ!» Захід поєднав у собі розповідь про свято Покрови Пресвятої Богородиці та історичні довідки про славну Запорізьку Січ і козаків, про січове стрілецтво та повстанську армію, про воїнів АТО з тими піснями і думами, які створив народ про своїх героїв. Ці вірні сини матері-України жертовно, із великою національною гідністю та неперевершеною мужністю боролися за волю й незалежність свого народу, за рідну мову та Церкву, за гідне життя кожного українця.

      День сьогоднішній нерозривно пов’язаний з учорашнім. І кожен слід на землі, і нинішня радість чи сльози, і небо безхмарне, і кожен наш подих, і вільне життя – то подарунок нам від тих молодих юнаків і дівчат, чоловіків і батьків, які зараз на Сході захищають нашу Батьківщину і кожного з нас. Це цвіт і совість української нації, її гордість і слава, синонім свободи, людської і національної гідності, талановитості…

      Тому тепер, у такий важкий час для України, ми теж прибігаємо під покров Богородиці, як і українські лицарі, які завжди припадали до Її стіп у часи серйозних військових випробувань.            

     Тож шануймо і примножуймо героїчну історію нашого великого народу!