Колегіум ЗНАМЕННЯ

Перший тиждень ІІ семестру у колегіумі

З 2 лютого ми приїхали з канікул до другого дому, в наш рідний колегіум.

Перший тиждень у нас був дуже веселий і насичений подіями. У четвер 5 лютого ми побували в гостях в церкві Св.Петра, у Тернополі. Ми побачили найбільшу шопку в Україні. Розміри шопки з року на рік стають щораз то більші. Цього року вони є такими: 20 метрів висоти і 40 метрів висоти. Фігурок цього року також стало більше. Зявилось 5 ангелів-"гуцулів", котрі грають на трембітах рухаючи при цьому крилами, є новий "межигірський замок" у якому нікого не має та світить світло, є стадо свинок, віз з осликом та братами-ченцями на ньому, козацький отаман та ґаздиня з макітрою і інші елементи. Тваринок в шопці теж стало більше; особливо вирізняються чорні, білоголові овечки, є також і білки з кріликами, фазани з голубами, сокіл з совою ще й снігурі з горобчиками. В центрі, покритої мохом шопки лежить Той, навколо кого є зосереджений увесь неоживленний, рослинний, тваринний, людський і ангельський світи; Ісус Христос - Бог, котрий стався людиною щоб людину обожити.

Колегіантки щороку їздять подивитися на шопку і отець нас радо приймає. Ми заспівали колядок, а також поспілкувалися з настоятелем храму о.Юстиніаном Городнечним.

Наступна подія – це зустріч випускниць. Цього року ми започаткували нову традицію нашого колегіумі – у першу суботу лютого запрошувати «додому» випускниць. 7 лютого, їх приїхало багато. Спочатку помолились спільний подячний молебень до Богородиці, адже завдяки їй ми зібрались усі тут, у Зарваниці. В колегіум з’їхались випускниці усіх випусків. Вони розповіли де зараз навчаються, як живуть, і поділилися своїми переживаннями і спогадами про час навчання.

Всі випускниці

5-тий випуск

4-тий випуск

3-ій випуск

Слово п. Анни

" Класні мами"

і вчителі мають слово

Та на цьому наш тиждень не закінчився. У неділю ми вирушили в Язлівець до монастиря Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.

Монастир має давню історію. Його засновниця Марцеліна Даровська народилася у 1827 році неподалік Умані. Ще у дитинстві вона робила добрі справи та відчула поклик до чернечого життя. Однак пообіцяла хворому батькові не йти у черниці, а вийти заміж. Добра жінка зробила щасливим і свого чоловіка, і дітей, однак у 25 років залишилися вдовою, а пізніше ще й втратила сина. У 1862 році барон Блажовський, якому належав палац у Язлівці, передав його та розкішний навколишній парк під монастир. Палац перебував у поганому стані, і сестри власними руками та за допомогою місцевої громади відновлювали його. Метою Марцеліни було не лише присвятити своє життя Богові, а й допомагати людям. Вона відкрила безкоштовну школу для дівчаток, у якій велику уваги приділяли духовному вихованню.

У 1874 році у Язлівці збудували велику гробницю за зразками римського некрополя. Унікальний склеп, аналогів якому немає в Україні, зберігся і донині. У ньому поховано 84 сестер, в тому числі, і засновницю монастиря Марцеліну, яка померла у 1911 році. 6 жовтня 1996 року в Римі папа Іоан Павло ІІ проголосив Марцеліну Даровську блаженною.