середу, 27 листопада 2013 р.

Вечорниці… вечорниці…
Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові доброти до української  спадщини повертається до традицій свого народу. Здавна існувала у нашого народу чудова традиція – вечорниці.
Вечорниці або досвітки — одна з форм осінньо-зимових вечірніх розваг. На вечорницях оповідали казки, танцювали, поєднуючи дозвілля з роботою. Зазвичай спочатку сходилися дівчата, пізніше з’являлись і хлопці. В будні дні на вечорницях дівчата, бувало, працюють: прядуть починки, шиють сорочки або вишивають рушники собі на придане Хлопці ж залицяються до дівчат, розповідають їм різну бувальщину та небилиці, співають пісень, танцюють — заважають дівчатам працювати.
24 листопада ми знову зібралися у дружньому родинному колі, щоб разом із Бучацьким колегіумом св. Йосафата поспівати, пожартувати, та порадіти на українських вечорницях. Це вже стало хорошою традицією для наших навчальних закладів перед постом влаштовувати таке свято.
Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у нашого народу: його мову, пісню, історію, щоб знати і берегти традиції своєї Батьківщини і нести у своїй душі те найкраще, що є у нас, українців!

Добрий вечір, добрим людям
Радо вас вітаємо.
Українські вечорниці
Ми розпочинаємо!
Українські вечорниці
Починаєм вже не перший раз.
Хай веселий сміх іскриться
В серці кожного із нас!
Хай дзвінке, веселе слово
Пружно рветься в небеса,
Наша пісня пречудова
Хай ніколи не згаса!

 










Спочатку нас поділили на 4 команди







Компетентне журі






Ми мали придумати назву команди і наш девіз


















































Ось так в нас вийшло





Далі ми відповідали на запитання і відгадували загадки


І, звичайно ж, багато багато-багато співали


Також хлопці мали змогу показати свої «перукарькі» здібності








Переможцям вручили ПРИЗ


А далі були танці

Найбільше всім подобався «Королівський банс»






























вівторок, 12 листопада 2013 р.

Який прекрасний цей світ!
Педагогічний колектив та учениці колегіуму-інтернату для дівчат «Знамення» під час осінніх канікул цілий тиждень мандрували Європою, відвідуючи п’ять християнських шкіл-партнерів, які знаходяться у Польщі, Словаччині та Австрії. Поїздка розпочалася увечері в п’ятницю. 
Ми побували у Новому Сончі (Польща), де функціонує Білий монастир сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Історія згромадження становить вже понад сто років і бере свій початок в Україні. Адже саме у Язлівці на Тернопільщині бл. Марцеліна Даровська заснувала монастир сестер-непорочниць та першу християнську школу-інтернат для дівчат з метою відродження сім’ї, належного виховання майбутніх дружин, матерів. З часом виникла потреба розширення монастиря. Таким чином постали згромадження і подібні школи у Новому Сончі, Ярославі, Шиманові, де зараз знаходиться генеральний дім сестер. У Новому Сончі, зокрема, сестри провадять Кулінарну школу та Готельно-Кулінарний технікум для дівчат. Зовсім недавно заснували також садочок. Сестра Матея – директор навчального закладу, познайомила нас з історією та діяльністю монастиря, з особливостями їхньої школи, показали класи, продемонстрували сучасну дидактичну базу. Цей навчальний заклад є близьким нам по духу. Адже маємо спільну мету – виховувати і навчати дівчат в християнському руслі, забезпечити їхній всебічний духовний та інтелектуальний розвиток.  Згідно зі специфікою колегіуму «Знамення» наші педагоги також у своїй системі виховання використовують принципи, закладені бл. Марцеліною Даровською ще у ХІХ столітті, а саме: Бог є всім і через все до Бога, патріотизм, вірність обов’язкам свого стану, навчити дітей мислити.






Наступного дня ми вирушили до Відня (Австрія). Вже майже п’ять років підтримуємо партнерські, навіть дружні відносини зі школою ім. св. Франциска та розвиваємо традицію плідної співпраці, обміну досвідом. Нею опікуються сестри св. Франциска. Тут ми перебували найдовше. Оскільки не просто оглянули навчальний заклад, а й відвідували уроки німецької мови, історії, релігії тощо. Таким чином вчителі спілкувались з колегами з-за кордону, а учениці – зі своїми ровесниками. Колегіантки розповідали про Україну, традиції, культуру Батьківщини, про Зарваницю – величний духовний Марійський паломницький центр, про своє колегіальне життя. Дівчата мали чудову можливість удосконалити знання німецької мови, познайомитися зі специфікою навчально-виховного процесу, обладнанням школи.
 Також у Відні ми побували у спеціалізованому закладі, який займається реабілітацією, навчанням та вихованням неповносправних дітей. Ним опікуються сестри згромадження св. Бенедикта. Для колегіанток це був великий урок терпеливості, жертовності, милосердя.
Окрім такої наполегливої, але цікавої пізнавальної праці, ми, звичайно ж, відпочивали. Сестри організували нам чудову екскурсію у музей історії Австрії, яка допомогла нам діткнутися до минулого країни, збагатити свої знання, дізнатись цікаві історичні факти. Ми блукали мальовничими вулицями міста, знайомились з важливими місцевими будівлями, архітектурними пам’ятками. Відвідували також святині, зокрема неперевершений собор св. Стефана, з вежі якого відкривається панорама всього міста. Таким чином, у Відні ми провели три незабутніх дні.






Наступним пунктом нашої мандрівки була Словаччина. У Пряшеві ми відвідали Медичну школу ім. св. Василія Великого. Сестра Андрея – директор школи, розповіла про історію, діяльність закладу, специфіку  навчального процесу, провела екскурсію, демонструючи сучасне медичне обладнання, яким оснащені кабінети. Колегіантки мали унікальну можливість подивитись, як функціонує інтернат, дослідити, як тут живуть, навчаються їхні ровесниці. Під час перебування у цьому місті у нас також відбулася зустріч з директором ще однієї школи-партнера – Гімназії бл. Павла-Петра Гойдича. З учнями цього закладу ми вже традиційно влаштовуємо спільні табори як у Словаччині, так і в Україні.
Окрім, екскурсії містом, у нас була чудова нагода побувати на чудотворному місці у Лютіні, де об’явився св. Миколай Чудотворець. Після Божественної Літургії у церкві св. Миколая ми милувалися чудовими краєвидами, горами, вкритими густими лісами, пили цілющу джерельну воду.
Увечері дівчата відвідали монастир сестер Чину Святого Василія Великого, де разом з ними співали вечірню старослов’янською мовою. Опісля для вчителів і колегіанток була організована невелика зустріч з сестрами, на якій ми дізналися про їхню харизму, історію, життя.












Закінчились наші канікули у Європі поїздкою у Ярослав (Польща). Тут знаходиться ще один навчально-виховний комплекс сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.  Таким чином, нам також пощастило познайомитись з діяльністю їхньої школи та гімназії.

Ця подорож була дуже захоплюючою та надзвичайно цікавою. Ми привезли з собою в Україну багато цікавих фото, незабутніх вражень, інтелектуально збагатились, дізнались багато нового, набули безцінний досвід, відпочили, духовно відновились. Саме тому й надалі працюватимемо у напрямку подальшого розвитку плідної співпраці з нашими школами-партнерами і продовжуватимемо традицію таких поїздок за кордон, і запрошуватимемо своїх іноземних друзів до нас.