znamennia@list.ru

четвер, 13 грудня 2012 р.

Вшановуєм пам'ять про Івана Франка


Іван Франко

Франко і його жінки
Кружляють у сумному осінньому повітрі зів’ялі листочки, падають на мокру від дощу чи то від сліз землю, ніби хочуть зігріти її. На тих листочках закарбовано найніжніші, найпотаємніші порухи душі геніального митця – Івана Франка. Спробувати зрозуміти її поривання, болі, втіхи, відкрити для себе «лірика високої проби» учениці 10 класу колегіуму-інетрнату «Знамення»  намагалися на відкритому уроці з української літератури, що відбувся 12 грудня 2012 року. Це було не звичайне заняття, а літературно-музична композиція. Учениці ознайомились із інтимною лірикою поета, його збіркою „Зів’яле листя”, декламували вірші митця під супровід класичної музики світових геніїв, дослідили, що І.Франко не тільки геніальний поет, громадський діяч, а й ніжна людина, яка прагнула в житті справжнього кохання. З’ясувати це вдалося за допомогою проникнення у духовний світ митця, його спогади, листи повісті-есе Романа Горака «Тричі мені являлася любов», які показали життєву основу книги інтимної лірики. Учениці намагалися відтворити декілька епізодів з життя видатного українського письменника, щоб побачити який значний вплив на його творчість «мали зносини з жіноцтвом», що підкреслював і сам Іван Франко.  Чотири жінки - чотири епізоди життя… Отже, усі мали змогу чотири рази зануритись у часи щирого кохання та трагедій митця.  «Тричі мені являлася любов,- зізнається поет,- тричі в руці від раю ключ держав», і тричі поет утрачав надію на щастя.  Його кохання до «несмілої, як лілеї білої» Ольги Рошкевич, котре народилося в Лолині, віддзеркалилося холодною тінню в «гордій княгині» Юзефі Дзвонковській, щоб весь біль, муки, радість, горіння вселити в особу «женщини чи звіра» Целіни Зигмунтовської…  Ольга Хоружинська - це жінка, котра була завжди поруч, була його дружиною, помічницею, щирим другом, захисницею, прихистком, але не коханою.
Після виступу
Отже, любов Франка до жінки – велика, всеохопна, правдива. Він отримав талант від Бога донести до нас та усіх людей свої почуття і створив неповторну пісню великої любові у «Зів’ялому листі», яка лунатиме вічно:
І я складаю в кожнім слові
Йому [Богові] подяку і хвалу
За цілий океан любові
Й за кожну крапельку малу.
Після виступу
організатор свята


















Немає коментарів:

Дописати коментар